Ігрові технології на уроках інформатики
Ігрові
технології є складовою частиною педагогічних технологій, однією з унікальних
форм навчання, яка дозволяє зробити цікавою і захоплюючою не тільки роботу
учнів на творчо-пошуковому рівні, але і буденні кроки по вивченню навчальних
предметів
Цікавість умовного світу гри робить життя позитивно емоційно
забарвленим, а емоційність ігрового дійства активізує всі психологічні процеси
і функції дитини. Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє
використанню знань у новій ситуації, тобто, засвоюваний навчальний матеріал
проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і зацікавленість у
навчальний процес.
Ігрові
технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:
добре відома, звична й улюблена форма діяльності для
людини будь-якого віку;
ефективний засіб активізації. У грі легше долаються
труднощі, перешкоди, психологічні бар’єри;
мотиваційна за своєю природою (по відношенню до
пізнавальної діяльності вона вимагає від учнів ініціативності, творчого
підходу, уяви, цілеспрямованості);
дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь,
навичок;
багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити
одним аспектом;
переважно колективна, групова форма роботи, в основі якої
знаходиться змагання. В якості суперника може бути як сам учень (переконання
себе, покращення свого результату), так і інший;
має кінцевий результат. У грі учасник має отримати приз:
матеріальний, моральний (грамота, широке оголошення результату, заохочення)
психологічний (самоствердження, самооцінка);
має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний
результат.
Гра багатогранна, вона розвиває, виховує,
розважає, соціалізує. Історично одна з головних її задач — навчання. Проблема
ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох педагогічних теоріях і
системах. Кампанелла й Ф.Рабле пропагували принцип ігрового навчання (коли учні
в грі опановують основи наук). У XV–XVII ст. Я. А. Коменський закликав усі
«школи-майстерні» перетворити на місця ігор.
В
грі формується багато особливостей особистості дитини. Коли вчитель
використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива
обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.
Можливість
проявляти творчість в роботі вимагає від учителя глибоких і міцних знань
методики свого предмету і,
в той же час,
великого мистецтва і організації діяльності школярів. Як і педагогіка, методика
характеризується єдністю двох зачинань –науки і мистецтва, в ній тісно
переплітається наука і творчість.
Гра,
як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для школярів. Ще К.Д.
Ушинський писав: “зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось
завдання навчання. Кожна здорова дитина
потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності. З перших же уроків
привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні”.
Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини
з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У
процесі гри у
дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно.
Розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну
невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина “добудовує” в уяві все, що
недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться –
пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий
раніше досвід порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію. У грі
найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості,
нахили, здібності дітей.
Використання
ігор на уроках допомагає формувати у учнів певні навики, розвиває мовні уміння,
навчає умінню спілкуватися. Гра є широким полем для колективної діяльності
учнів. Проте, ігри повинні відповідати рівню підготовки учнів. Вибір форми гри
має бути педагогічно і дидактичний обґрунтований, ігри повинні проводитися
методично грамотно.
Але
дуже важливо пам’ятати що, гра– не самоціль, а тільки засіб покращити
результати навчання школярів, гра не повинна перетворюватися на розвагу.
Основним
завданням шкільного курсу інформатики, як і будь-якого загальноосвітнього
предмету, є розвиток учня як особи, розвиток його мислення, його творчого
потенціалу, розвиток його здібностей. У всіх програмах, що існують в даний час
по інформатиці значну долю
займає вивчення основ програмування або алгоритмізації. При цьому школярі
знайомляться з однією з мов програмування і набувають певного стилю мислення. У
процедурних мовах програма описує які дії і в якій послідовності необхідно
виконати, тому процедурне програмування засноване на алгоритмічному мисленні і
служить засобом його
розвитку.
На мою думку, при викладанні інформатики в школі, як в молодших, так в старших класах,
найефективнішими вважаються інтерактивні методи навчання з елементами гри.
Методика викладання предмету, особисті якості вчителя роблять значний вплив на
розвиток інтересу до предмету. Тому вчителями ведуться пошуки різноманітних
форм і ефективних методів викладання інформатики, які б активізували розумову
діяльність учнів.
Гра
належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання школярів. Цінність цього методу полягає в
тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у
тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів,
розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.
В
грі формується багато особливостей особистості дитини. Коли вчитель
використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива
обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.
Можливість
проявляти творчість в роботі вимагає від учителя глибоких і міцних знань
методики свого предмету і,
в той же час,
великого мистецтва і організації діяльності школярів. Як і педагогіка, методика
характеризується єдністю двох зачинань –науки і мистецтва, в ній тісно
переплітається наука і творчість.
Гра,
як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для школярів. Ще К.Д.
Ушинський писав: “зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось
завдання навчання. Кожна здорова дитина
потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності. З перших же уроків
привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні”.
Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини
з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У
процесі гри у
дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно.
Розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну
невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина “добудовує” в уяві все, що
недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться –
пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий
раніше досвід порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію. У грі
найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості,
нахили, здібності дітей.
Використання
ігор на уроках допомагає формувати у учнів певні навики, розвиває мовні уміння,
навчає умінню спілкуватися. Гра є широким полем для колективної діяльності
учнів. Проте, ігри повинні відповідати рівню підготовки учнів. Вибір форми гри
має бути педагогічно і дидактичний обґрунтований, ігри повинні проводитися
методично грамотно.
Але
дуже важливо пам’ятати що, гра– не самоціль, а тільки засіб покращити
результати навчання школярів, гра не повинна перетворюватися на розвагу.
Основним
завданням шкільного курсу інформатики, як і будь-якого загальноосвітнього предмету,
є розвиток учня як особи, розвиток його мислення, його творчого потенціалу,
розвиток його здібностей. У всіх програмах, що існують в даний час по
інформатиці значну долю
займає вивчення основ програмування або алгоритмізації. При цьому школярі
знайомляться з однією з мов програмування і набувають певного стилю мислення. У
процедурних мовах програма описує які дії і в якій послідовності необхідно
виконати, тому процедурне програмування засноване на алгоритмічному мисленні і
служить засобом його
розвитку.
На мою думку, при викладанні інформатики в школі, як в молодших, так в старших класах,
найефективнішими вважаються інтерактивні методи навчання з елементами гри.
Методика викладання предмету, особисті якості вчителя роблять значний вплив на
розвиток інтересу до предмету. Тому вчителями ведуться пошуки різноманітних
форм і ефективних методів викладання інформатики, які б активізували розумову
діяльність учнів.
Гра
належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання школярів. Цінність цього методу полягає в
тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у
тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів,
розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.
Гра «Доповни речення»
Учням пропонується
текст з «пропусками». Замість них вони повинні написати правильне
твердження.
Текстовий
редактор – це спеціальна
_________________, за допомогою якої можна _________________ і
_____________________ текстові ____________________, що можуть містити
_____________________________ і зберігатись у форматах _________ Наприклад, за
допомогою текстового редактора Блокнот можна створити _____________, замінити
___________________, видалити з ________________ тощо.
Вправа «Зайвий термін»
Командам видається аркуш з термінами. У кожній з
приведених груп є один термін -
«зайвий». Учням необхідно
викреслити цей термін та пояснити своє рішення.
1.
Сканер,
регістр, клавіатура, джойстик, миша.
2.
«Пробіл»,
«Паскаль», «Esc», «Enter», «Backspace».
3.
Крапка,
«Shift», кома, двокрапка, дефіс.
4.
CD-R,
DVD-R, BD-R, CD-RW.
5.
WINDOWS,
MS-DOS, UNIX, LINUX, MS WORD.
6.
Лазерний,
оптичний, матричний, струминний.
7.
Еліпс,
Пензлик, Прямокутник, Олівець, Зірка.
8.
Мої
документи, Мій комп’ютер, Мій ноутбук, Кошик,
Мережне оточення.
Мережне оточення.
9.
Інформація,
Інформатика, Інформаційна система, Принтер, Інформаційна культура.
10.
Калькулятор,
Photo Shop, Блокнот, Word Pad, Paint.
Гра «Незакінчене речення»
Учні повинні закінчити речення, запропоноване вчителем.
-
Інформація
передається за допомогою…(повідомлень).
-
Повідомлення
бувають…(усні, письмові, жести, сигнали і т. д.).
-
Людина
отримує інформацію через…(органи чуття).
-
Способи
сприйняття інформації за органами чуття. (Візуальна, аудіальна, смакова,
тактильна, нюхова).
-
«Хто
володіє інформацією…(той володіє світом)».
-
«Порція»
інформації, яку можна відокремити від решти, – це…(повідомлення).
-
Повідомлення,
подані у формальному вигляді (текст, зображення,числа) – це…(дані).
-
Інформація,
зафіксована на носії, – це…(дані).
-
Гра «Символи»
-
Учням
у заданому тексті замість символів треба
написати «закодоване» слово.
-
Задзвонив , коли
на годиннику було ·. Я якраз писав . Це
подзвонив K. Він попросив дати почитати &. Я йому
кажу: «Сідай краще до :, встанови< і працюй з ».
-
Гра «Світлофор»
Дітям роздаються червоні та зелені картки. Якщо
твердження правильне, то учні піднімають зелену картку, а якщо не правильне, то
червону.
-
Не
можна заходити й перебувати у комп’ютерному класі без вчителя.
-
Учням
можна відчиняти шафи живлення і комп’ютери як тоді, коли ЕОМ працюють, так і
тоді, коли вони вимкнені.
-
Заборонено
заходити до класу у верхньому одязі чи приносити його з собою.
-
Можна
приносити на робоче місце особисті речі, дискети і т.п.
-
Починати
роботу можна без вказівки викладача.
-
Гра «Кросворди»
-
Завдання
командам: за 2 хвилини в таблиці знайти 10 слів, що заховалися. Читати слова
можна в будь-якому напрямку, крім діагонального.
К
|
Л
|
А
|
В
|
І
|
А
|
Т
|
У
|
М
|
Б
|
А
|
Й
|
Т
|
П
|
В
|
Р
|
О
|
М
|
Р
|
Б
|
К
|
Р
|
І
|
А
|
Н
|
И
|
Е
|
Е
|
О
|
И
|
Н
|
П
|
І
|
Ш
|
Т
|
Й
|
Д
|
Н
|
Ч
|
А
|
Т
|
К
|
П
|
С
|
Е
|
Т
|
Е
|
М
|
О
|
А
|
А
|
І
|
Р
|
Т
|
С
|
'Я
|
Р
|
А
|
Д
|
К
|
Р
|
Е
|
Ь
|
Т
|
-
-
Гра «Маски»
-
-
Учням
роздаються картки із зображенням обличчя. Діти визначають свій настрій на уроці
і піднімають картку відповідного настрою. По бажанню або по вибору вчителем
учні пояснюють, чому вони вибрали саме цю маску.На рівні основної школи
відбувається розвиток базових навичок само- та взаємоконтролю:
Немає коментарів:
Дописати коментар